Всесвітній «Марш на захист науки», що жене вчених на мітинги?

22 квітня по всьому світу пройдуть акції протесту вчених на захист науки. Професор з Потсдама Штефан Рамсторф розповів в інтерв’ю DW про те, чому люди науки виходять на вулицю.В суботу, 22 квітня, у Вашингтоні, а також сотні інших міст по всьому світу пройде акція «Марш на захист науки». Її ініціатори вважають своїм обов’язком висловити протест проти відверто антинаучного поведінки нового американського президента Дональда Трампа. У Німеччині марші заявлені в 14 містах, у тому числі і в Берліні, де хода розпочнеться від головної будівлі Університету імені Гумбольдта і пройде до Бранденбурзьких воріт. Напередодні акції DW поговорила з одним з її учасником — океанологом, професором Потсдамського Інституту з вивчення змін клімату Штефаном Рамсторфом (Stefan Rahmstorf).

DW: Професор Рамсторф, чому ви йдете на марш на захист науки?

Штефан Рамсторф: Тому що праві популісти, починаючи з Трампа і закінчуючи прихильниками виходу Великобританії з ЄС і їм подібними, вкрай негативно висловлюються про науку, про експертному співтоваристві. І з-за цього під загрозою опиняється вся ідея Просвітництва. Раціональна, заснована на фактах дискусія, підмінюється розмовами про вигаданих фактах. Нам не можна забувати, що наукове просвітництво і демократія пов’язані…

— Тобто той, хто захищає науку, захищає в кінцевому підсумку і демократію?

— Саме так! Той, хто виходить на захист науки, виходить на захист демократії. І політики, заснованої на фактах.

— Чому, на відміну від законів фізики чи хімії, багато хто сумнівається в глобальну зміну клімату?

— Тому що багатьом людям важко прийняти факт того, що ми, людство, змінюємо клімат на планеті. Адже з цього випливає, що ми несемо відповідальність за те, що відбувається. А люди воліють відхрещуватися від такого. Додайте до цього діяльність лобістів з країн, економіка яких базується на викопних видах палива. Вони витрачають сотні мільйонів доларів на кампанію за внесення сум’яття в громадську думку. Їх мета — збити з пантелику, дезінформувати громадськість.

— Тобто з факту визнання глобальної зміни клімату слід заклик до дії?

— Якщо ми погоджуємося з тим, що людство змінює клімат — а в науковому співтоваристві на цю тему вже давно панує консенсус — з цього випливає, що ми можемо зупинити цей процес. Причому не тільки можемо, а й повинні.

Тому що наслідки зміни клімату, що наступають не відразу, а через якийсь час, настільки катастрофічні, що можуть нести загрозу для всієї цивілізації на планеті. Тому діяти треба завчасно. Коли настане катастрофа, буде пізно. Якщо, наприклад, у Гренландії весь лід розтане, рівень Світового океану підніметься на сім метрів.

— Тобто мова не йде про сезонних примхи погоди?

— Ні. Хоча багато хто намагається описати це саме так. Президент Путін на недавньому Арктичному форумі теж, наприклад, висловив сумнів у тому, що глобальне потепління спричинене діями людини. Він сказав, що, мовляв, у 1930-ті роки в Арктиці було тепло, як сьогодні. Це правда.

Але принципова різниця полягає у тому, що тоді мова йшла про регіональному потепління, яке може бути викликане коливаннями погоди і морських течій. А зараз мова йде про глобальне потепління, яке останні півстоліття чітко спостерігається по всьому світу. І викликано воно зростаючої концентрації парникових газів в атмосфері Землі, яке однозначно є наслідком людської діяльності.

— Ви не боїтеся, що Росія і США утворюють «антинаукову вісь», а освічена європейська громадськість залишиться одна, як білий ведмідь на крижині?

— Я бачу певну небезпеку в тому, що з-за популістів, які дуже мало розуміють в науці, може бути втрачено дуже багато часу. А якщо ми хочемо зупинити глобальне потепління, часу у нас дуже мало…

— А це взагалі реалістична мета — зупинити глобальне потепління?

— Цілком. Ми бачимо переможний хід по всьому світу технологій відновлюваної енергетики, яке перевершує всі найсміливіші прогнози. Відновлювана енергетика стрімко дешевшає. У 2016 році 86 відсотків нових виробничих потужностей, введених в дію в ЄС, довелося саме на відновлювану енергетику. Однак без політичної підтримки відновлювана енергетика не зможе завоювати позиції так швидко, щоб запобігти найгірший сценарій.

— Європейський Союз — світовий локомотив відновлюваної енергетики?

— Ні, це Китай. У частині обсягів введення в дію потужностей, що генерують, Китай — чемпіон світу з відновлюваної енергетики. Схоже, уряд Китаю зрозуміло, що майбутнє — саме за відновлюваною енергетикою.

— Глобальна зміна клімату — дуже абстрактно. Ви можете навести конкретні приклади зміни клімату.

— По-перше, це зростання рівня моря, яке спостерігається по всьому світу. І призводить до посилення руйнівної сили ураганів — останній приклад це ураган «Сенді», який обрушився на Нью-Йорк восени 2012 року. А по-друге — почастішання екстремальних «хвиль тепла». Наприклад, таких, як рекордна спека в Росії в 2010 році.

Вірогідність таких явищ сьогодні зросла в п’ять разів саме з-за глобального потепління. Тобто сьогодні по всьому світу спостерігається в п’ять разів більше температурних рекордів, які зачіпають величезні маси людей. Спека 2010 року забрала життя близько 50 000 чоловік в Росії. А рекордна літо 2003 року в Західній Європі призвело до загибелі близько 70 000 чоловік.

Є й інші приклади. Наприклад, рекордна посуха в Сирії, яка передувала початку протестів у 2011 році. Це була жахлива посуха за всю історію країни.

— Тобто громадянська війна в Сирії викликана посухою?

— Ні, звичайно. Засуха була не єдиним приводом для початку антиурядових протестів. Але наукові дослідження показують, що посуха внесла величезний внесок у зростання невдоволення урядом Сирії. Через посуху півтора мільйона сирійців були змушені покинути свої села й перебратися в передмістя великих міст. Що помітно посилило невдоволення дії уряду, який не допомогло тим, хто постраждав від посухи.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Загрузка...