Три роки окупації: як помирає аграрний Крим

З того моменту, як Крим почала живити дніпровська вода, аграрний сектор став займати домінуючу позицію на півострові, і саме він приносив основну частину доходів у бюджет автономії.

Доходи від туризму, всупереч розхожій думці, становили 6-10% бюджету, в той час, коли сільське господарство — до 30%. І в цьому немає нічого дивного, адже в Криму 1 мільйон 50 тисяч сільських жителів, а це майже половина населення. Більш того, багато міських жителів були зайняті у переробній промисловості. Анексія завдала по аграрному сектору удар, можливо, ще більш згубний, чим для туристичної галузі.

Українські аграрні активи

Багато сільськогосподарські підприємства Криму, як приватні, так і державні, за останні три роки прийшли в занепад або зовсім закрилися. За підрахунками Міністерства аграрної політики та продовольства, зараз на території півострова функціонує всього 86 держпідприємств. Це інфраструктурні об’єкти на кшталт портів та елеваторів, виноробні підприємства, колишні радгоспи.

Українське аграрне майно сьогодні занепадає оскільки затребуваність і завантаження зовсім не така, як була в довоєнний період, адже сільське господарство в Криму без дніпровської води сильно ускладнене. Крім того півострів завжди був економічно пов’язаний з АПК України, тобто на материку закуповувалися і насіння, ЗЗР, добрива — сьогодні це стало неможливим, а Росії розвивати цю галузь в Криму просто невигідно.

Україна сьогодні мало може зробити для збереження власних активів, які просто розкрадаються і знищуються. Так, рисовий елеватор, який знаходиться в Красноперекопську, не потрібен, оскільки рис більше не вирощується через брак води — не функціонуючий об’єкт вже починають розтягувати на металобрухт. В іншому, держава часто не робить і тих заходів, які в її силах. Україна сьогодні має відстояти права власності на майно, що залишилося в Криму, в судах. Ми подавали ряд позовів і домоглись успіхів в окремих напрямках. Так, нам вдалося витіснити захоплені в Криму підприємства з ринків сировини та готової продукції – як у світі, так і в самій Росії. Багато російські компанії з розсудливим керівництвом або іноземними партнерами вдалося переконати в тому, що з кримськими держпідприємствами працювати не можна. За фактами їх захоплення заведені кримінальні справи, в тому числі проти адміністрації таких підприємств.

Виноробні підприємства

В минулому році ми провели роботу по збереженню всесвітньо відомих виноробних брендів за державою. Україні сьогодні належать три значущих торгові марки: «Магарач», «Масандра» і «Новий світ» – і близько 10 менш відомих, наприклад, «Севастопольське шампанське», і «Сімферопольський винзавод».

На українському ринку зараз взагалі немає вироблених в Криму вин, крім тих, що завезли до 2014 року. На півострові випускати їх, звичайно, продовжують, але така продукція продається тільки в Росії. Нам доводиться докладати зусилля, щоб ці вина не потрапляли за кордон. Тим не менш, випадки, коли кримське вино несанкціоновано провозять на міжнародні винні виставки, досі відбуваються. Так, зовсім нещодавно на російському стенді в Італії з’явилися вина під маркою «Масандра» — їх прибрали після реакції фінансової поліції.

Узагалі скандали, пов’язані з кримськими винами, розпалюються регулярно. Останній пов’язаний з брендом «Новий Світ» — окупаційні влади півострова зробили заяву про те, що збираються виставити захоплене українське майно » — завод шампанських вин «Новий Світ» — на продаж. Звичайно, всі договори купівлі-продажу після повернення Криму під юрисдикцію України будуть анульовані, однак так звана «модернізація» підприємства, до якої готуються в Криму, може завдати непоправної шкоди унікальній технології.

При цьому Україна як і раніше не діє. Варто відзначити, що сьогодні у світі існує два «Нових Світла». Один – це український, який перереєструвався на материку і під його брендом випускається ігристе вино на державному Харківському Заводі шампанських вин. Цей «Новий Світ» знаходиться у списку санкцій, хоч і під повним контролем України. Разом з цим, захоплений завод «Новий Світ» в Криму зареєстрований як російське юридична особа і не входить в список підприємств, на які накладено міжнародні санкції.

Ця ситуація ставить Українську державу у вкрай принизливе становище, адже по суті Україна висловлює мовчазна згода, як з захопленням її підприємств у Криму, так і з тим, що ці бренди не можуть визнані, навіть будучи перереєстрованими на материку! Виправити юридичний і політичний казус необхідно фахівцям Міністерства аграрної політики та Міністерства закордонних справ України.

З минулого року наша «Правозахисна група 20 лютого» тричі зверталася до Мінагрополітики з цього приводу та копії всіх звернень у нас є. Реакції, на жаль, досі ми так і дочекалися…

Необхідно пам’ятати, що, коли Крим повернеться до складу України, ми зіткнемося з величезним масивом роботи з відновлення важливих галузей — в першу чергу, туристичної та сільськогосподарської. Україні доведеться заново відбудовувати розграбовані підприємства, налагоджувати інфраструктуру, стикатися з вирішенням юридичних питань. Тому вже сьогодні ми повинні використовувати всі можливі в даних умовах механізми, які дозволять мінімізувати шкоду, завдану Криму і українській економіці окупантом.

Facenews

Загрузка...